ПАМ’ЯТКА
ДІЇ У РАЗІ ВІДМОВИ ДИТИНИ ВІД ЇЖІ
Не можна змушувати дитину їсти або доїдати, тиснути на неї, навіювати почуття вини. Це формує негативне ставлення до процесу вживання їжі та до дорослого, який спонукає дитину доїдати.
Не слід обіцяти дитині щось в обмін на повністю з’їдену страву на кшталт: «Якщо з’їси – куплю…», «Їж , а то Марійка з’їсть», «Не будеш їсти не підеш на прогулянку», оскільки це знижує цінність їжі та значущість процесу її вживання.
Не варто вмовляти, залякувати дошкільника та відволікати його іграшками, читанням книг, іграми, для того, щоб він з’їв порцію. Це призводить до порушення харчової поведінки.
Не можна перегодовувати дитину, адже вона з’їдає стільки, скільки потребує її організм у певному віці.
Слід розуміти причину поганого апетиту дитини або надто гострого реагування на їжу. Часто відмова їсти і погіршення апетиту залежить не від якості або смаку страв, а від інших чинників, серед яких нежить, погане відчуття запахів, некомфортні умови перебування, конфліктні чи стресові ситуації.
Варто проконсультуватися з педіатром, якщо дитина страждає на часті дисбактеріози. Надмірну перебірливість в їжі може спричиняти неприємний досвід вживання страв чи продуктів, після яких у дитини з’явилися больові відчуття.
Можна застосувати прийом «активного слухання», якщо дитина відмовляється від їжі через втому або засмучення. У такому разі дорослий показує дитині, що розуміє її переживання, «чує» її. Слід запропонувати допомогу, озвучивши відчуття, стан дитини: «Ти стомився, тобі сьогодні складно, тому я тобі допоможу, давай погодую». Або можна відтермінувати прийом їжі: «Не хочеш їсти тому, що засмучений (розгніваний)», - відпочинь, (заспокойся, хай пройде образа), поїси пізніше». Результатом мудрої, стриманої поведінки дорослого стане те, що дитина передумає та почне їсти.
Поради для батьків ліворуких дітей
* Зробіть так, щоб ваша дитина за жодних обставин не відчула вашого негативного чи жалісливого ставлення щодо її ліворукості.
* Не драматизуйте ситуації невдач. Переконуйте дитину, що не існує проблем, які не можна було б розв’язати з вашою допомогою. Дитина має бути впевнена, що будь – які помилки й недоліки можна виправити.
* Не дозволяйте зароджуватися в серці вашої дитини почуттям невпевненості і страху перед невдачею.
* Займайтеся з дитиною ліпленням, малюванням, вишиванням або в’язанням вузликів на мотузці тощо. Такі вправи дають змогу розвивати дрібну моторику та координацію рухів. Окрім того, тренуйте зорово – просторове сприймання дитини.
* Плануйте для дитини раціональний режим дня. Зазвичай ліворука дитина легко збуджується і швидко стомлюється, тому її життєдіяльність варто спланувати так, щоб вона не зазнавала перевантажень та перевтоми.
* Пам’ятайте: кожна дитина має розуміти, що вона має право на помилку. Також вона має бути впевнена в тому, що за помилки її не каратимуть, але вона має їх виправляти.
* Надайте дитині більше самостійності під час користування різними предметами: олівцями, пензлями, фломастерами, маркерами, альбомами чи зошитами. Також пом’якшуйте для нєї «правила» роботи із цими предметами.
* Організовуйте для дитини таке робоче чи ігрове місце, щоб під час гри, малювання, розглядання малюнків чи письма світло (денне або електричне) падало з правого боку.
* Подбайте, щоб у дитини був електронний годинник, оскільки у ліворуких дітей виникають проблеми із визначенням часу на циферблаті з годинниковими стрілками.
*Звертайте увагу на те, щоб на лівій руці дитини постійно був маркер
* Використовуйте тактику порад, а не наказів або дорікань. Спілку
вання з ліворукою дитиною має бути помірковано вимогливим і доброзичливим.
* Пам’ятайте, що ваша дитина така одна – едина і неповторна! Не робіть порівнянь вашої дитини з іншими дітьми.
Психологічна підтримка дитини під час військових дій
Любі наші вихованці!
Цікаві поробки та корисні підказки на час воєнного стану в Україні для вас!
Дитячий садочок НУМО! на платформі Youtube.com
https://numo.mon.gov.ua/
Шановні батьки наших вихованців!
Якщо, ви втекли зі своєї батьківщини: можливо, вона була зруйнована або там вирує війна. Ви покинули свою домівку, де жили зі своєю родиною. Часто шляхи до іншої країни бувають дуже важкими.
Можливо, ви втекли через загрозу вашому життю та життю вашої дитини. Під час втечі було багато складнощів. Той, хто пережив таку невпевненість, іноді ще довго зберігає спогади про це. Насамперед не так просто забути картини загрозливих подій. Пов’язаний з ними страх ще пронизує тіло й душу. Це нормально. Це відбувається з усіма людьми. Але іноді спогади виринають знову й знову.
Іноді спогади про жахливу подію завдають страждань не менше фізичної травми. Тоді ці спогади відрізняються від спогадів, які ви знали раніше. Згадувати про загрозливі події — це ніби знову пережити загрозу. Це зовсім не так, коли пережите пройшло. Це відбувається так, що пережите вертається разом із спогадами. Спогади з часом не блідніють, а залишаються яскравими та насиченими. Такі спогади перешкоджають поверненню до цілком нормального життя.
З вашими дітьми може статися теж саме. Можливо, ви помітили зміни. Можливо, ваша дитина стала дуже лякливою. Можливо, вона погано спить та прокидається від кошмарних снів. Діти та підлітки особливо чутливі та можуть отримати сильні потрясіння від загрозливих подій.
Діти та підлітки реагують на події, які були для них занадто важкими, дуже по-різному та кожен по-своєму. Деякі замикаються в собі. Вони стають пригніченими та сумними. Інші стають дуже неспокійними або набагато активнішими, ніж раніше. Великі діти раптом поводяться як малі діти. Іноді вони починають знову мочитися у ліжко. Інші діти хочуть все визначати та тримати під своїм контролем. Більш старші діти та підлітки іноді кажуть, що вони більше не вірять у майбутнє. Вони кажуть, що не виростуть або не зістаряться.
Як батьки можуть допомогти?
Дайте своїй дитині — наскільки це можливо — відчуття захищеності та турботи. Покажіть розуміння, коли вона боїться. Поясніть їй, що розумієте, що вона відчуває. Поясніть їй, що тепер вже нема чого боятися. Скажіть їй, що війна далеко і тут вже немає загрози війни.
Покажіть своїй дитині, що ви можете і хочете бути разом з нею. Будьте разом зі своєю дитиною та за можливості не залишайте її одну у незнайомому оточенні. Те, що вашій дитині потрібно найбільше, — це захищеність.
Дитина, яка не може забути жахливих подій, не повинна знаходитися під тиском. Вона не може взяти себе в руки та повернутися до нормальної поведінки. Вона не може відігнати свої спогади, навіть якщо захоче.
Якщо дитина відчуває, що змушена ховати свої думки та почуття, ці думки та почуття не підуть просто так. Вони залишатимуться з нею. Але жити з ними вашій дитині ще важче.
Іноді під час гри діти розігрують те, що вони пережили. Не заважайте дитині. Гра допомагає дитині осмислити спогади.
Якщо ваша дитина дуже замкнена в собі, можете обережно спробувати поговорити з нею про пережите. Ви також можете запропонувати їй зобразити пережите на малюнку.
Якщо ваша дитина тижнями й місяцями залишається не такою, якою ви її знаєте, можете порадитися зі спеціалістом. Це має бути спеціаліст, який знається на психічних захворюваннях дітей та підлітків. Такі спеціалісти називаються дитячими та підлітковими психотерапевтами.
АДАПТАЦІЯ ДИТИНИ ДО УМОВ ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ
Одним з головних «двигунів» розвитку дитини є потреба орієнтуватися у оточуючому середовищі, розуміти його. Щоб дитина могла довіряти йому, світ повинен бути стабільним і передбачуваним. Але в певний момент в цей, такий зрозумілий, звичний світ, втручаються нові елементи, все змінюється і потрібний час, щоб все знову стало звичним. Приклади таких «втручань» - переїзд, зміни в складі родини і, звичайно, прихід до дитячого садочка. На думку науковців остання подія – це, безумовно, стрес, до якого дитячий організм повинен адаптуватися.
Початок адаптації - це мобілізація енергії. Навколо стільки всього нового, незвичного, і здобуті навички не стають у пригоді, і сподівання не справджуються. В цей період у дитини зростає емоційність, у нього поганий апетит, він не спить, вночі знову може прокинутись мокрим. Потім дитина засвоює нові знання. У дитини з'являються нові звички, нормалізується апетит, знижується збуджуваність, але сон відновлюється повільніше. Завершення адаптаційного стресу характеризується або виснаженням і хворобою, або - що буває частіше - дитина приходить до норми, але вже на новому рівні.
Термін адаптації для кожної дитини може бути різним - від 20-30 днів до 2-6 місяців. По якому шляху піде ваша дитина залежить від стану здоров'я, фізичного та розумового розвитку, від того, наскільки вона прихильна до мами. Іноді дитина почуває себе кинутою напризволяще, безпорадною. Дитина може бути агресивною в стосунках з іншими дітьми, уникати контактів; на зміну її плачу приходить пасивність, байдужість, інтелектуальний і мовний розвиток призупиняється або, навіть, повертається на більш ранній рівень. Ось деякі можливі причини важкої адаптації: патологія вагітності та пологів, перенесені до року вірусні інфекції, хвороби, пов'язані з перебуванням у лікарні, черепно-мозкові травми. У таких випадках мати часто опікується дитиною, вона бере на себе всі функції по його обслуговуванню - звісно, з нею важко розлучитися навіть на кілька годин. Інший, більш „хитрий" варіант, який теж веде до труднощів у адаптації - це двійчасте ставлення до дитини матусі чи бабусі: наближення до себе - відштовхування. Батьки постійно контролюють та оцінюють поведінку дитини, не проявляючи при цьому ні поблажливості, ні теплоти, не приймаючи її такою, якою вона є.
Ігри для дошкільнят
1. Гра «Селектор»
У грі одночасно приймає 4-5 учасників. Один гравець виконує роль «приймача» (він приймає сигнали», решта - «передавачі» (передають сигнали). Кожний передавач передає свою інформацію. Наприклад, один рахує до 10, другий називає у певній послідовності предмети, зображені на картинках, третій вимовляє назви кольорів веселки тощо. Все це вони роблять одночасно, приблизно однаково голосно і безперервно (тобто, як тільки «передавач» доходить до останньої цифри або картинки, відразу ж починає спочатку).
Приймач мовчки слухає. Він повинен почергово налаштуватися на кожного з «передавачів». Якщо йому надто складно почути той чи інший сигнал, він може наказовим жестом примусити «передавач» говорити голосніше, якщо якийсь передавач працює надто голосно - зменшити звук. Коли «приймач» вже може відтворити, що говорив кожний із «передавачів», він зупиняє гру.
2. Гра «Веселе триборство»
«Веселе Триборство»: слід вибрати три види «спорту», наприклад, конструювання будиночка з кубиків, малювання якоїсь тварини і проказування лічилки. Кожне завдання слід виконувати дуже швидко і точно. Для контролю за швидкістю виконання використовується секундомір або годинник із секундною стрілкою. У змаганні перемагає найшвидший і найточніший. Гру можна урізноманітнювати, змінюючи види завдань і збільшуючи їх кількість.
Ця гра - хороший метод тренування переведення уваги і швидкості.
3. Гра «Ранкова гімнастика»
Якщо регулярно проводите з дітьми ранкову гімнастику, то пограти у гру «Ранкова гімнастика» вам буде нескладно (а якщо не робите - хороший привід почати). Правило: цифри слід називати у порядку спадання (починаючи з 5, 10, 15, 25), а літери - за алфавітом. Друге правило залишається незмінним. Наприклад, «25» - «А», «24» - «Б» і так до того часу, поки не будуть названі цифра «1» і літера «Ч».
Цю гру, як і гру «Цифри за порядком» бажано проводити з врахуванням часу виконання завдання, а також в умовах змагання. За одними й тими ж таблицями можна грати декілька разів, поки ви не побачите, що місце знаходження багатьох цифр діти уже знають напам'ять.
4. Гра «Заборонений рух»
Рухлива гра «Заборонений рух» може бути використана для тренування довільної уваги. При виконанні завдання слід орієнтуватися лише на вербальну інструкцію дорослого, незалежно від того, що він реально демонструє. Зміст такий: він послідовно на пальцях показує певну цифру. За цією командою учні повинні показувати ту ж кількість пальців, яка відповідає даній цифрі.
Виграє той, хто зробить менше помилок.
5. Гра «Знайди ознаки»
Вихователь читає слово, що означає назву предмета. Вихованці повинні знайти у тексті і прочитати або показати на картці ознаки цього предмета. (Наприклад: «країни» - «далекі», «звірі» - «небезпечні» і т. д.)
Слова для гри можна називати або показувати на картках - блискавках: книга, богатир, залізо, слово, людина, палітурки, букви.
6. Гра «Впіймай на гачок»
Вихователь називає однакові слова, а серед них таке, що відрізняється лише одним звуком. Діти повинні назвати це слово («спіймати на гачок») і запам'ятати. Лети - лети - мети - лети - лети. Кулак - кулак - кулак - кулик кулак. Комашка - комашка - ромашка - комашка. Які слова ви «впіймали на гачок»?
Шановні батьки!
У дітей які відвідують групи короткотривалого перебування або зараховані до нашого ЗДО «Ромашка» є можливість додатково пройти діагностику психологічної готовності діток до навчання у школі. Це можна зробити:
1-й раз на початку занять з підготовки до школи
2-й раз по закінченні навчання, приблизно десь наприкінці травня, або у червні місяці. Отримати, за потреби, додаткові заняття з психологом для діток, та консультацію для батьків.
Також якщо у вас виникають питання з приводу виховання, навчання, спілкування, страхів, агресивної поведінки… діток ви можете звернутись до психолога за телефоном 067 558 95 08. Мене звуть Євгенія Іванівна.
Телефонувати у робочі дні з 8.30 до 16.30.
Якщо заняття/діагностика психолога з дітками будуть проходити у нашому садочку:
1. Батьки чекають дитину на подвір’ї садочка.
2. Якщо повітряна тривого йдемо до найближчого укриття.
3. Заняття в групі короткотривалого перебування та заняття з психологом повинні відбуватись у різний час.
Дякую за увагу.
